Ті лікарі як звірі. Думають, що ти - дурень, або релігійно схибнутий. В усякому разі ненормальний. Лікувать не лікують, а тільки очі замальовують. Про наше здоров"я ніхто не піклується, як і про наші права. Абсурд якийсь: в одній статті - право на відмову маємо, а в іншій - право на життя в соціумі не маємо. Як так і задумано було. Ніби демократично, але добровільно-примусово.
Вибачте, допомогти покищо нічим не можу. Самій би хтось допоміг. У нашому маленькому містечку юриста грамотного не знайдеш, та й грошей на нього де взяти. А главврач - усім своя людина. Сумніваюсь, що й судді безкорисливі та незалежні. Рука руку миє. Вагаюся, чи йти з заявою у лікарню, а звідти до прокуратури та суду, чи забрати заяву з дитсадка та залишити дитину вдома, поки я ще в дикреті з меншою дочкою, та й бабусі ще якось кутиляють.
Моя мама, до речі, перенесла хворобу - неврит лицьового нерва одночасно з інцифалітом, ще й опоясуючий лишай висипав. Толком не зрозуміло було, від чого і що сталося. Лікарі наші кажуть, що протягло вітерецем. А знайомий лікар з Харкова, що займається комп"ютерною діагностикою організму, сказав що це винний герпес (якийсь Z), що висипав лишаєм не тільки на зовні, а й усередину та передавив нерв. Також спричинив інцефаліт. А де взявся? Та тут і був. Чекав свого часу в організмі, так сказати сприятливих умов. А потрапив туди, коли матусі ще давно-давно робили щеплення, здається, від кору. От і занесли вірус-партизанодиверсант. Боюсь тепер і за нас і старшу донечку, якій щеплення робила до году.
До речі, на західній Україні, говорять з цим питанням легше? Чи там у медпрацівників інший менталітет, толерантність чи що? Потіште добрим словом.