ivvv
Новичок
г.Запорожье Украина
Рейтинг: 2
Сообщений: 37
|
 |
« Ответ #20 : Ср., 25 Май 2011, 16:02 » |
|
и я также включала моральну шкоду. С тем, чтобы дойти до ЕСПЧ, может быть там чего-то выйдет интересное. писала
Обгрунтування моральної шкоди
Ст.16 Цивільного кодексу України встановлює, що захист цивільних прав здійснюється, у тому числі, засобом компенсації моральної шкоди. Таким чином законодавчо закріплено, що порушуючи законні права громадян, особа, тим самим приносить моральну шкоду, який підлягає компенсації.
Згідно п.2 ст.23 Цивільного кодексу моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Протиправно відмовляючи моєй дитині майже два роки у конституційному праві на освіту в комунальному дошкільному навчальному закладі, Відповідач заподіяв мені та моєй дитині моральну шкоду.
Моральна шкода складається у душевних стражданнях, які зазнала як я, так й моя дитина у зв’язку з довготривалою (дворічною) протиправною відмовою моєй дитині в отриманні освіти у комунальному дошкільному закладі Відповідача у порушення ст.2 Першого протоколу до КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 2 Першого протоколу до КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97 р.: по-перше, гарантується право моєй дитині на освіту, по-друге, декларується обов’язок держави України виконувати будь-які функції, узяті нею на себе в галузі освіти і навчання. А Україна в статті 53 своєй Конституції взяла на себе обов’язок забезпечити будь-якій дитині дошкільну освіту у комунальному навчальному закладі. Отже ст.2 Першого протоколу (у поєднанні зі ст.53 Конституції України) гарантує моєй дитині право на освіту у комунальному дошкільному навчальному закладі. Порушення права моєй дитини на освіту у комунальному дошкільному навчальному закладі є порушенням Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань – порушення ст.2 Першого протоколу до Європейскої Конвенції. Додам, що вищезазначене також кореспондує з рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2004 від 04.03.04 (у справі про доступність і безоплатність освіти) - “У конституційному поданні, по-перше, наголошується, що хоча прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють (стаття 34 Закону України "Про освіту"), це не звільняє державу від зобов'язання "забезпечити обов'язкову початкову освіту", оскільки міжнародні акти "гарантують права дітей на дошкільну освіту. … Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13). … При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов'язок держави забезпечити реалізацію цього права. Висновок.1). доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права". Моральна шкода складається у моїх душевних стражданнях та душевних стражданнях моєй дитини з приводу того факту, що моя дитина не отримала двох років повноцінной дошкільної освіти в комунальному дошкільному навчальному закладі. Моральна шкода складається у моїх душевних стражданнях та душевних стражданнях моєй дитини з приводу того факту, що моя дитина не отримала у порівнянні з іншими дошколятами рівних умов для подальшого навчання в школі.
Моральна шкода також складається у душевних стражданнях, які зазнала як я, так й моя дитина у зв’язку з довготривалою протиправною дискримінацієй моєй дитини (за ознаками здоров’я), у порушення ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97 р. та у порушення ст.24 Конституції України.
Моральна шкода також складається в порушенні звичного укладу життя та нормальних життєвих зв’язків моєй дитини (сидіння вдома замість похіду у любимий дитячий садок, довгострокове припинення спілкування з друзями з дитячого садка, оскільки вони стали територіально роз’єднані - друзі в дитячому садку, моя дитина - вдома).
Мінімальне відшкодування нанесеной мені моральной шкоди я оцінюю в 2000 грн.
Що стосується шкоди, яка була нанесена моєй дитині, прошу суд врахувати наступне. Суди України повинні застосовувати преценденти Європейського суду з прав людини як джерело права. При прийнятті судового рішення у частині визначенні розміру компенсації за моральну шкоду моєй дитині прошу суд врахувати справу “Мюрсел Ерен проти Туреччини” (Заява N 60856/00), відповідно якій за порушення права на освіту потерпілому була призначена компенсація моральной шкоди у розмірі 5 тис.євро. Деталі цієй справи відрізняються, але зрозуміло, що Європейський суд з прав людини, виносячи рішення по справедливій компенсації, відшкодовує шкоду, нанесену потерпілому, а саме - позбавили освіти, а не деталі по конкретній справі. Деталі цієй справи відрізняються, справа стосується права студента на освіту в університеті, а не дитини в дошкільному навчальному закладі. Суті це не змінює, право обох, й дитини, й юнака на освіту в обох випадках було протиправно порушено. Позиція Європейського суду з цього питання визначена – за порушення права на освіту потерпілому призначили 5 тис.євро відшкодування моральной шкоди. Справа “Мюрсел Ерен проти Туреччини” є прецендентом по справам про порушення права на освіту. Якщо деталі моєй справи переставити замість деталей справи “Мюрсел Ерен проти Туреччини”, суть рішення не зміниться – “Суд визнає порушення Статті 2 Першого протоколу до Конвенції …”. Навіть національне право в обох випадках ідентично, цитую рішення по заяві N 60856/00: “Стаття 42 Конституції Туреччини передбачає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту та навчання. I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ 27. Заявник скаржився, що своїм рішенням про скасування результатів його іспитів, безпідставно відмовив йому у праві на освіту відповідно до статті 2 Першого протоколу до Конвенції. У відповідній частині це положення передбачає наступне: "Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту... ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО 1. Визнає шістьма голосами до одного порушення статті 2 Першого протоколу до Конвенції; 2. Постановляє шістьма голосами до одного (а) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з п. 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявнику в нових турецьких лірах за курсом на день здійснення платежу 5000 євро (п'ять тисяч євро) відшкодування моральної шкоди ".
Прошу також врахувати, що згідно преценденту Європейського суду з прав людини у справі “Мостаччуоло против Италии”, сума компенсації за порушення, присуждаемая національними судами, повинна не надмірно відхилятись від рівня Європейського суду з прав людини.
Отже відшкодування моральної шкоди за порушення права на освіту моєй дитини та спричинену цим дискримінацію моєй дитини - не повинно надімірно відхилятись від відшкодування моральної шкоди потерпілому по справі “Мюрсел Ерен проти Туреччини”, якому за такі ж правопорушення (порушення права на освіту та спричинену цим дискримінацію) була призначена моральна шкода у розмірі 5 тис.євро (більше 50 тис.грн.).
У зв’язку з вищенаведеним, відшкодування моральної шкоди моєй дитині не повинно бути меншим 25 тис.грн.
Считаю есть слабые места, но сыграть можно.
|